Батьки розлучилися… Як захищені інтереси дітей в таких випадках?

           Батьки розлучилися… Як захищені  інтереси дітей в таких випадках?

          Держава та суспільство заінтересовані у збереженні сім’ї як такої, але статистика свідчить протилежне. З кожним роком в Україні кількість розлучень збільшується. Так, за період 2012 року до Тростянецького районного суду Сумської області на розгляд надійшло – позовів про розірвання шлюбу, з яких шлюб розірвано по ….справам.

В зв’язку із збільшенням кількості припинених шлюбів шляхом їх розірвання юристи-практики зустрічаються з багатьма проблемами, пов’язаними із цією категорією справ. З огляду на це, пересічному громадянину взагалі невідомі нюанси, які можуть виникнути під час розірвання шлюбу.

А питань з цього приводу виникає досить багато. І питання мають  не тільки моральний, а й правовий характер. З ким із батьків залишаться проживати діти? Як і хто займатиметься їхнім вихованням? Яким чином при вирішенні майнових спорів між подружжям будуть захищені інтереси дітей? Все це правові питання.

З погляду сімейного права, розірвання шлюбу - це, насамперед процедура, що досить докладно регламентується Сімейним кодексом України (далі СК України). Але для того, щоб зрозуміти загальний зміст, призначення процедурних правил, присвячених розірванню шлюбу, необхідно зазначити, що розлучення – це соціальне явище. Воно свідчить про розпад, загибель сім’ї.   Важко сказати, чи йде мова про явище позитивне, що демонструє один із проявів волі людини, чи про явище, явно негативне, оскільки не виправдується надія на міцність шлюбу  і, що не менш важливо, перестає існувати ще одна сім’я, на яку держава покладала свої надії.

         Реакція дитини на розірвання батьками шлюбу може бути різною. Деякою мірою це залежить від віку, статі та характеру дитини. Проте діти, як правило, важко переживають розлучення батьків, оскільки не завжди можуть дати належну оцінку ситуації, що склалася, зрозуміти значення того, що відбувається між батьками, і ще менше дитина здатна зробити правильні висновки, визначити своє ставлення до конфлікту в сім’ї, своє ставлення до батьків.

         Найпершою гарантією захисту інтересів дитини є правова норма про неможливість звернення жінки до суду з позовом про розірвання шлюбу під час вагітності та протягом одного року після народження дитини. Разом із тим можуть бути присутні випадки, і це передбачено на законодавчому рівні, звернення дружини до суду із позовом про розірвання шлюбу у період вагітності та протягом одного року після народження дитини.

          Гарантією захисту інтересів дитини у разі розірвання батьками шлюбу є закріплене ч. 3 ст.109 СК України загальне правило, за яким суд постановляє рішення про розірвання шлюбу лише за умови достовірного встановлення факту, що подана подружжям заява про розірвання шлюбу відповідає їх дійсній волі, і після розірвання шлюбу не будуть порушені не тільки їх особисті та майнові права, а й права їхніх дітей.

У випадку, коли батьки, які розлучилися і проживають окремо, не дійшли згоди з приводу виховання дитини, спір між ними вирішується органом опіки та піклування або судом. Рішення про участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їх ставлення до дитини.

Якщо ж той із батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення опіки та піклування, другий із батьків набуває права звернутися до суду з позовом про усунення перешкод, що чинить інший із батьків у реалізації його права на виховання. У такій ситуації суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їх спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Більше того, у разі ухилення від виконання рішення суду особою, у якої проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним (ч. 4 ст. 159 СК України).

За загальним правилом, здійснюючи поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, суд визнає їх частки рівними. Проте суд може відступити від цього правила і своїм рішенням збільшити частку майна дружини або чоловіка, якщо з ними залишилися проживати діти (у тому числі непрацездатні повнолітні донька або син), за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку тощо.

Розірвання шлюбу, припинення між чоловіком та дружиною шлюбно-сімейних відносин не позбавляє батьків обов'язків щодо виховання дитини і так само не звільняє їх від обов’язку надавати дитині матеріальне утримання.

Існує правова норма про те, що способи виконання батьками обов'язку з утримання дитини визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України). Крім того, передбачена можливість надання дитині матеріального утримання як у грошовій, так і в натуральній формі; батькам надано право укладати договір про сплату аліментів, в якому визначено розмір та строки виплати (ст. 189 СК); з дозволу органу опіки та піклування батьки можуть укласти договір про припинення права на аліменти у зв’язку із передачею права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК).

Щодо конкретизації розміру аліментів, то ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу наголошує, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Захищаючи матеріальні інтереси дитини, ст.186 СК України передбачено право платника аліментів та органу опіки та піклування здійснювати контроль за цільовим витрачанням аліментів. Якщо буде встановлено, що особа, яка одержує аліменти, використовує їх не для забезпечення дитини, платник аліментів може звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Незважаючи на причини, що спонукали батьків прийняти рішення про розірвання шлюбу, діти не повинні відчувати відсутність батьківської турботи, уваги, піклування. Перш за все про захист інтересів своєї дитини повинні дбати батьки: не тільки знаходити компромісні рішення в момент розлучення, а й значно раніше коли укладали шлюб і створювали сім’ю.  Але в будь-якому разі, закон, а на підставі закону, суд, захищає інтереси дитини, якщо така необхідність виникає в момент розірвання батьками шлюбу.

                                                                                                                                      секретар судових засідань

                                                                                                                                       Тростянецького райсуду

                                                                                                                                            Ничипорчук Т.О.