Жіноча злочинність та її запобігання

Будь-які покарання не можуть протистояти цим жінкам вчиняти одні злочини за іншими, та їх зіпсований розум набагато кмітливіший у винаході нових злочинів, ніж суд у винаході нових покарань (Конрад Кельте).

Жінка за своєю природою асоціюється з такими цінностями, як турбота, ніжність, материнство, збереження домашнього затишку. Вона є берегинею домашнього вогнища, впливає на поведінку чоловіка та виховання дітей, переважно саме вона визначає відносини в родині. Тому без перебільшення можна сказати, що важливою кримінологічною проблемою сьогодення є питання про жіночу злочинність. Незважаючи на те, що даний вид злочинності в жодному суспільстві не має домінуючого характеру, його рівень і структура є показником морального здоров’я суспільства, індикатором його духовності, ставлення до основних людських цінностей тощо.

Розгляд питання жіночої злочинності було започатковано класиками, зокрема Ч. Ломброзо, який у своїй роботі «Жінка злочинниця та повія» висвітлював дане явище. Серед дослідників сучасності проблему жіночої злочинності розглядали Ю. Антонян, А. Блага, О. Назаров та ін. Жіночу злочинність у подружній сфері вивчали Д. Шестаков, Л. Крижна, А. Бова. Проблеми рецидиву серед жінок порушували у своїх роботах В. Батиргареєва, В. Меркулова. Питання виправлення засуджених жінок розглядалися в монографії В. Бадири, Т. Денисової, у статтях Т. Мосійчук та ін.

Жіноча злочинність – це сукупність злочинів, що вчиняються особами жіночої статі на певній території за певний проміжок часу.

Останніми роками в Україні спостерігається збільшення кількості злочинів, вчинених жінками. З 2000 років вона зросла вдвічі. Інтерес викликає коефіцієнт злочинної активності жінок. Незважаючи на деякі тенденції зростання, він залишається значно нижчим, ніж серед чоловіків і, тим більше, всього населення. Так, якщо у 2000 роках у розрахунку на 100 тисяч населення він становив 97 осіб, то у 2010 роках – 190. Співвідношення жіночої і чоловічої злочинності нині складає 1:8 (у більш розвинених країнах кількість злочинів, вчинених жінками, становить від 17 % – у США, до 25 % – у ФРН та Нідерландах). Питома вага жінок серед осіб, які вчиняють окремі види злочинів, така: крадіжки – 80%; шахрайство – 41 %; вбивство – 12; грабіж – 8 %; заподіяння тілесних ушкоджень – 7%; необережні злочини – 5 %.

За 11 місяців 2017 року у Сумській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про 39259 кримінальних правопорушень, що на 571 кримінальне правопорушення більше ніж за 2016 рік у цілому. Ці дані свідчать про приріст злочинності.

Згідно статистичної інформації, протягом 2015 року на розгляді Тростянецького районного суду Сумської області перебувало 196 кримінальних проваджень, відносно 215 осіб (з них 18 осіб жіночої статті та 197 – чоловічої статті).

Протягом 2016 року на розгляді Тростянецького районного суду Сумської області перебувало 210 кримінальних проваджень, відносно 226 осіб (з них 24 осіб жіночої статті та 202 – чоловічої статті).

Станом на 01.01.2017 залишок кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді Тростянецького районного суду Сумської області становить – 35 проваджень, за період з 01.01.2017 по 30.11.2017 до суду надійшло 117 кримінальні провадження. Всього протягом 11 місяців 2017 року на розгляді Тростянецького районного суд Сумської області перебувало 152 кримінальних проваджень, відносно 159 осіб (з них 19 осіб жіночої статті та 140 – чоловічої статті).

Злочинність жінок тісно пов’язана із загальною злочинністю. Разом з тим вона має певні особливості, які визначаються соціально-психологічним і біологічним статусом жінки. Від злочинності чоловіків, яка домінує практично в усіх показниках загальної злочинності, жіноча злочинність відрізняється кількісними показниками, особливостями структури і характеру злочинів, роллю жінок у злочинах, вчинених разом з чоловіками, способами і знаряддям вчинення злочинів. Що стосується кількісних особливостей і відмінностей, то протягом століть жіноча злочинність завжди значно поступалася чоловічій.

Сучасна жіноча злочинність має якісно новий характер. Часто жінка не тільки очолює злочинну групу, але і організовує, і скоює найбільш жорстокі і витончені злочини. Ще Ч. Ломброзо відзначав, що «справжні жіночі злочинні типи більш жахливі, ніж чоловічі».

Головними негативними явищами, з якими пов'язана жіноча злочинність та її різновиди, Антонян Ю.М. у своїй книзі «Злочинність серед жінок» визначає:

- зростання напруженості у суспільстві, конфліктності і ворожнечі між людьми;

- поширення таких явищ, як пияцтво, алкоголізм, аморальність, наркоманія, психопатія, проституція, бродяжництво, жебрацтво тощо;

- істотне послаблення основних соціальних інститутів і у першу чергу сім'ї;

- більш інтенсивна участь жінок у суспільному виробництві.

Запобігання злочинності – це складний комплекс заходів запобіжного характеру, спрямований проти злочинності з метою утримання її на мінімальному рівні шляхом усунення або нейтралізації причин, її породжують, та умов, що їй сприяють.

Запобігання жіночій злочинності складається з ієрархічних завдань, пов’язаних між собою: 1) профілактична дія на динаміку, структуру, причини злочинності в цілому (соціальна профілактика); 2) запобігання видовим формам злочинної поведінки у визначених сферах суспільного життя, які вчиняються окремими суспільними групами (кримінологічна профілактика); 3) запобігання вчиненню злочинів окремими особами (індивідуальна профілактика).

Одним із найважливіших видів запобігання злочинності є профілактика злочинів. Цей вид діяльності виділявся дослідниками, перш за все, на основі проведення відмінності між заходами кримінологічними і заходами, закріпленими в нормах кримінального, кримінально-виконавчого і кримінально-процесуального права.

Як зазначає О.М. Джужа, в основі всієї профілактичної роботи повинні вирішуватись такі питання:

- забезпечення жінки роботою і заробітною платою;

- підвищення її освіти і кваліфікації;

- допомога сім’ям з дітьми;

- захист моральності, гідності і честі жінки;

- проведення соціально

- виховних заходів.

Профілактика злочинності в цілому і жіночої зокрема здійснюється державними і недержавними органами, посадовими і не посадовими особами за допомогою примусу, виховання, захисту прав та законних інтересів особи та суспільства, надання соціальної і правової допомоги з метою усунення або нейтралізації детермінант злочинності.

Для профілактики злочинів, вчинених жінками, необхідно сприяти створенню антикризових, реабілітаційних, інших спеціалізованих центрів, де жінки можуть одержати притулок, психотерапевтичну та медичну допомогу, допомогу у працевлаштуванні тощо.

Зрозуміло, що ефективність заходів припинення злочинів, які вчиняють жінки, потребує наявності добротної оперативної інформації, технічної оснащеності та професіоналізму співробітників правоохоронних органів і громадських формувань.

Підводячи підсумок зазначимо, що, незважаючи на те, що жінок більше ніж чоловіків, жіноча злочинність у декілька разів менша. Тому жіночій злочинності не приділяють такої пильної уваги, а вважають її вторинною по відношенню до чоловічої злочинності. Однак жіноча злочинність на даний момент має швидші темпи зростання, що не може не викликати стурбованості. Також жіноча злочинність має більшу латентність. Прояви жіночої злочинності є найвищими у сферах, до яких жінка найбільше залучена – сімейно-побутовій та серед професій, які традиційно вважаються «жіночими». Усі ці фактори потрібно враховувати при впровадженні програм із попередження та подолання наслідків жіночої злочинності.