Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На останньому З’їзді суддів України суддю Тростянецького районного суду Віктора Маслова було обрано до складу Ради суддів України. Чим займатиметься представник області в органі суддівського самоврядування, читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.
- У попередньому складі РСУ Сумська область не була представлена. Які завдання ставлять колеги?
В.М.: Рада суддів України — колегіальний орган, що в період між з'їздами суддів України є вищим органом суддівського самоврядування. Вважаю, що обрання мене до складу Ради суддів України дозволить суддям Сумської області безпосередньо впливати на формування порядку денного роботи цього органу, порушувати найбільш гострі та актуальні проблемні питання, що виникають в процесі їх роботи.
Слід зазначити, що у попередньому складі Рада суддів України Сумська область дійсно не була представлена, але у 2014-2015 роках таким представником був Владислав Костенко - суддя Ковпаківського районного суду Сумської області. Сподіваюсь, що переданий ним досвід роботи допоможе мені у реалізації повноважень члена цього органу суддівського самоврядування.
На сьогодні діюче законодавство до головних завдань Ради суддів України відносить здійснення заходів щодо забезпечення незалежності суддів, вирішення питань правового та соціального захисту суддів.
У відповідності із цим, останні два з’їзди суддів України чітко означили коло тих проблем, над вирішенням яких має працювати Рада суддів України та органи суддівського врядування. Зокрема, серед цих проблем є такі:
- непоодинокі випадки впливу, тиску, втручання у здійснення правосуддя, зокрема, впливу на суддів з боку правоохоронних органів шляхом реєстрації кримінальних проваджень і подальшого тривалого нездійснення щодо них досудового розслідування, у тому числі незаконні дисциплінарні та кримінальні переслідування, зокрема, за завідомо неправосудні рішення;
- випадки приниження авторитету судової влади та дискредитації суддів народними депутатами, посадовими особами органів державної влади, безпідставні публічні звинувачення судів та суддів у протиправній діяльності без наведення конкретних фактів;
- невиконання гарантованих законодавством умов оплати праці суддів;
- відсутність дієвого органу відповідального, за забезпечення належного правопорядку та безпеки в органах та установах системи правосуддя;
- відсутність чіткого порядку продовження суддівської кар’єри та здійснення суддями своїх повноважень, в умовах процесу оптимізації судів.
- Це громадські обов'язки. Чи передбачається менше навантаження для учасників Ради суддів?
В.М.: Участь в роботі такого органу суддівського самоврядування як Рада суддів України здійснюється суддею на добровільній основі та не звільняє суддю від здійснення безпосередніх обов’язків щодо здійснення правосуддя. Можливість зниження навантаження по розгляду справ для судді, який обраний членом Ради суддів України, належить до компетенції спільних зборів суддів того суду, де суддя обіймає посаду. Проте, на сьогодні питання зменшення рівня навантаження особисто для мене не стоїть, оскільки я є суддею призначеним на 5 років, строк повноважень, якого припинився, тому наразі розгляд справ мною не здійснюється.
- Чи є можливості дистанційної участі у засіданнях?
В.М.: Практика роботи Ради суддів України передбачає можливість різних організаційних форм участі її членів у діяльності цього органу. Обрання тієї чи іншої форми роботи, на мій погляд, має обумовлюватись тими завданнями, що потребуватимуть вирішення. Дистанційні форми участі можливо використовувати для вирішення термінових, невідкладних завдань, натомість заплановані завчасно заходи та обговорення можуть відбуватись під час безпосередніх засідань Ради. Цікавою практикою Ради суддів України може бути проведення засідань у різних містах України, з метою покращення комунікації із суддями з різних регіонів.
- Іноді самі судді називають РСУ своїм "профкомом". Чи поділяєте Ви такий підхід?
В.М.: На мій погляд, такий вислів обумовлений тим, що Рада суддів України є органом суддівського самоврядування, тому цілком природно, що судді сприймають цей орган, як такий, що по-перше: має здійснювати їх захист від неправомірного тиску, чи дій будь–яких осіб, що підривають авторитет судової влади в Україні, а по-друге: сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, підвищенню професійного рівня суддів та працівників апарату судів.
У зв’язку із цим, важливим видається те, щоб рада суддів своєчасно та професійно формувала узагальнену позицію з тих процесів, які напряму впливають на судову систему, мала можливість довести цю позицію до суспільства та представників державної влади.
- Які ще існують важливі напрямки роботи Ради?
В.М.: Серед інших важливих напрямків роботи Ради суддів України можна назвати наступні:
- здійснення контролю за організацією діяльності судів, заслуховування з цих питань Голови Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
- здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; прийняття рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб;
- скликання чергових та позачергових з'їздів суддів України у строки та порядку, визначеному законодавством, схвалення попереднього переліку питань, що виносяться на обговорення з’їзду;
- внесення з’їзду суддів України пропозиції щодо затвердження Кодексу суддівської етики або змін до нього; надання роз’яснення та консультації щодо застосування цього Кодексу;
- співпраця з Вищою радою правосуддя, громадськими об’єднаннями, відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями та їхніми органами щодо розроблення та впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
- Як правило, РСУ виступає на захист суддів. Чи всі судді заслуговують на підтримку колег? Чи не важливіше сприяти очищенню системи від тих, хто кидає тінь на своїх доброчесних колег?
В.М.:
Захист суддів від необґрунтованих звинувачень є важливою складовою частиною роботи Ради суддів України як органу суддівського самоврядування. Разом із тим, вчинки суддів, що підривають авторитет судової влади, мають знаходити рішуче засудження та належне правове реагування на такі випадки з боку Ради суддів України.
Одним із прикладів такого реагування можна назвати ухвалене рішення № 1 від 12 січня 2018 року, згідно з яким Радою суддів України звернуто увагу суддів України на неприпустимість допущення суддями дій і вчинків, що суперечать нормам та визнаним у суспільстві стандартам поведінки, зокрема, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Також, вказаним рішенням надано доручення голові Ради суддів України у разі надходження до Ради суддів України достовірних обґрунтованих відомостей про вчинення суддями зазначених дій, здійснювати звернення до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою.
- Питання безпеки судів, оцінювання роботи, створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Які найактуальніші виклики та пріоритети роботи РСУ?
В.М.: Вважаю, що названий перелік проблемних питань, зокрема щодо забезпечення безпеки судів, оцінювання роботи суддів, створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, є актуальним та стане предметом для роботи Ради суддів України, в межах існуючої структури цього органу. Цей перелік також слід доповнити актуальними питаннями, що виникають з приводу оплати праці суддів та у процесі процедури оптимізації судів і пов’язані з відсутністю чіткого порядку продовження суддівської кар’єри та здійснення суддями своїх повноважень, в умовах процесу створення окружних судів.
- В якому комітеті РСУ плануєте працювати?
В.М.: На сьогодні Рада суддів України налічує 6 структурних комітетів. Такими комітетами, зокрема є: комітет стратегічного розвитку; комітет з питань комунікації (в тому числі ЗМІ); комітет забезпечення гарантій незалежності суддів, правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей; комітет адміністрування та організаційного забезпечення діяльності суду; комітет бюджетного планування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення; комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів.
З огляду на обрання нового складу Ради суддів України та його голови, не виключено, що кількістькомітетів та напрямки їх роботи можуть змінитись.
За наявного складу комітетів особисто для мене видається цікавою робота в комітеті з питань комунікації або в комітеті забезпечення гарантій незалежності суддів, правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей.
- Рада суддів України своєю місією вказує здійснення заходів щодо забезпечення незалежності суддів. Які основні загрози суддівській незалежності, як їх долати?
В.М.: Питання суддівської незалежності досить широке і включає в себе ряд правових гарантій.
Такими гарантіями, зокрема, є: особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; обов'язковість судового рішення; недопустимість втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд або суддів у будь-який спосіб, неповаги до суду та встановлення відповідальності за такі діяння; особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення судів; належне матеріальне тасоціальне забезпечення суддів, а також визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна та інші засоби їх правового захисту, функціонування органів суддівського самоврядування.
Лише дотримання цих гарантій в комплексі може забезпечити функціонування незалежного суду.
Разом із тим, маю констатувати, що тиск та погрози відносно суддів, що здійснюютьсяполітиками, працівниками правоохоронних органів, сторонами по справі та іншими особами вже стали звичайними явищами. До цього додаютьсяпроблеми пов’язані з недотриманням вимог законодавства в частині оплати праці суддів, відсутністю своєчасного кадрового поповнення судів, непередбачуваної дисциплінарної практики, відсутності охорони судових установ.
У цих не простих умовах від суддів вимагається діяти таким чином, щоб зберігати безсторонність та незалежність судової системи.
Подолання зазначених загроз суддівської незалежності вимагає комплексного підходу, що має включати ряд заходів, зокрема:
- створення дієвої нормативної бази, яка б передбачала санкції проти осіб,
які намагаються у незаконний спосіб впливати на суддів;
- формування сталої дисциплінарної практики під час розгляду скарг, на дії та рішення судді;
- створення належних умов організації роботи судів, забезпечення їх охороною;
- встановлення належного матеріального та соціального забезпечення суддів.
- Рада суддів затверджує положення про помічника судді. Яка Ваша особиста позиція щодо його статусу?
В.М.: Я вважаю, що правовий статус помічника судді має визначатись законодавчо. Положення про помічника судді має лише деталізувати процедуру призначення його на посаду та його функціональні обов’язки.
Основні дискусії у питанні правового статусу помічника судді зводяться до того, чи слід надавати йому статус державного службовця, яку процедуру застосовувати при призначенні кандидата на цю посаду (конкурсну чи ін.) та яким має бути коло повноважень судді у питанні роботи його помічника.
Особисто моя думка зводиться до необхідності формування корпусу помічників суддів на конкурсній особі з наділенням їм статусу державного службовця та з поширенням на них відповідних гарантій і обов’язків. Для швидкого заповнення вакантних посад фаховими працівниками також доцільним уявляється створення кадрового резерву помічників суддів.
Разом із тим, за суддями слід закріпити право ініціювати процедуру дисциплінарної відповідальності щодо свого помічника.
- Щодо формування окружних судів. Чи відомі строки їх створення?
В.М.: Точні строки формування окружних судів залишаються не визначеними. На сьогодні не має однозначного розуміння як будуть новостворені суди наповнюватись суддівськими кадрами - на конкурсній основі чи шляхом переведення, як відбуватиметься авторозподіл справ у новостворених судах та ряд інших питань. Вважаю, що ця процедура може тривати від 2 до 3 років.
- Чи не вважаєте, що повноваження РСУ та ВРП, як органів створених суддями більшість у яких становлять судді певною мірою дублюються?
В.М.Я вважаю, що про дублювання повноважень цих органів говорити не зовсім правильно. Спільним у цих органах можна назвати лише напрямок роботи - забезпечення незалежності судової влади.
- Чому на з'їзді не вдалось до обрати двох членів ВРП?
В.М.: Обрання членів ВРП З’їздом суддів України передбачає процедуру таємного голосування. За такої процедури кожен делегат має можливість самостійно визначитись з приводу того чи здатен той чи інший кандидат до ВРП представляти суддів у цьому органі. При цьому, щоб стати переможцем на цих виборах кандидат має набрати більшість голосів від числа присутніх на З’їзді делегатів. При першому та повторному голосуванні більшість голосів змогли набрати лише два кандидати, а тому ще дві посади залишились вакантними.
Інших процедур голосування Регламентом роботи З’їзду суддів України не передбачено, що вважаю досить правильним, оскільки такі відповідальні посади мають обіймати судді, які користуються довірою більшості.
Делегати від Сумщини на XV З’їзді суддів України
Фото з офіційної веб-сторінки Апеляційного суду Сумської області
Верховний Суд на facebook-сторінці розмістив інформацію про склад Ради Суддів України.
Цей матеріал створено Громадською організацією «Бюро правничих комунікацій» в рамках реалізації грантового проекту «Забезпечення роботи майданчика правничих комунікацій громадськості з судами» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя». Погляди авторів, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
Автор: Prosud Sumy, опубліковано 12 hours ago тому
https://prosudsumy. blogspot.com/