Рубрика «Усе, що варто знати про поведінку в суді»

Частина 2 «Вас викликали до суду як свідка»

У другій частині теми цієї рубрики, Ви дізнаєтесь про процедуру проведення  допиту свідка в суді, хто має право відмовитись від свідчень, отримаєте корисні та цікаві поради і рекомендації в цьому контексті.

Яка процедура допиту свідка в суді?

У визначений у повістці день та час ви прибули до приміщення суду. Ви можете повідомити про те, що з’явились.  У будь-якому разі,  у зазначений у повістці час розпорядник суду чи секретар судового засідання вийде і перевірить по прізвищах  прибуття всіх осіб, які викликались у конкретній справі.

Якщо до суду викликано декілька свідків, то вони допитуються по черзі кожен окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.  Черговість виклику свідка для допиту визначає суд. Коли Вас запросили до зали суду, в якому розглядається справа, не поспішайте де-небудь присісти  чи на власний розсуд зайняти місце в залі. Свідчення свідок надає стоячи, як правило, за спеціальною трибуною. В будь-якому разі яке місце Вам необхідно зайняти, Вам підкаже або розпорядник суду, або секретар судового засідання.  

Перед допитом головуючий суддя встановлює відомості про особу свідка, з’ясовує його стосунки та наявність родинних відносин з учасниками справи, перевіряє чи отримав свідок пам’ятку про свої права та обов’язки, роз’яснює їх свідку, якщо є необхідність.

Обов’язково суддя роз’яснює свідкові право відмовитись давати свідчення відповідно до ст. 63 Конституції України   щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї. До  близьких родичів та членів сім’ї  відносяться чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Якщо немає законних підстав для відмови давати свідчення, свідок попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення та за відмову надавати свідчення з підстав не передбачених законом. Після цього, якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги. Наприклад, у кримінальних провадженнях  свідка проводять до присяги такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові)», присягаю говорити суду правду і лише правду». Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст такого самого змісту.

Приведення свідка судом до присяги, а також попередження його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і завідомо неправдиві показання, які мають місце до допиту свідка, розглядаються як умови достовірності показань. Такі гарантії передбачені в більшості держав. Так, у Правилах, які діють у США, щодо присяги свідка уточнено, що це робиться для того, «щоб таким чином пробуджувати совість свідка і впливати на його свідомість із тим, щоб він усвідомив обов’язок давати правдиві свідчення».

Суд зобов’язаний в разі необхідності захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.

Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту – захисник чи обвинувачений. У цивільних справах допит свідка починається з пропозиції суду розповісти все, що йому відомо у справі, після чого першою ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка.

Якщо Вас викликали для допиту у Ваш робочий час?

Слід пам’ятати, що у разі отримання повістки про виклик до суду за місцем проживання постає потреба у повідомленні про це роботодавця. Трапляються випадки, коли відсутні дані про місце проживання свідка, тому повістка судом направляється за місцем роботи. В такому випадку керівництву буде про це відомо. Виклик до суду є поважною причиною для відсутності на роботі, а тому керівник має звільнити працівника від роботи для виконання свідком покладеного на нього законом обов’язку явки до суду.   Підтвердженням участі у допиті та відсутності на робочому місці буде відмітка секретаря суду на самій повістці. Отже, після завершення допиту, в ході засідання Ви маєте право підійти до секретаря судового засідання для того, що він у повістці зробив відповідну відмітку. Після цього треба звернутись до працівника канцелярії суду для того, щоб така відмітка з підписом секретаря судового засідання була засвідчена печаткою суду. В подальшому повістка з такою  відміткою буде документом для заповнення табелю робочого часу та підтвердженням поважності причин відсутності на робочому місці.

У період відсутності працівника на роботі через виклик до суду, заробітна плата за працівником не зберігається. Проте,  суд у разі подання свідком документів (наприклад, довідки з роботи про розмір середньомісячного (середньоденного) заробітку) може ухвалити  рішення про компенсацію свідкові  втраченого заробітку, який обчислюється пропорційно  від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять – пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо за неявку до суду на Вас накладено грошове стягнення?

Під час розгляду кримінальних проваджень у разі неявки свідка, щодо якого суд має підтвердження про вручення працівником пошти судової повістки про виклик, і при цьому свідок завчасно не попередив суд про поважні причини неможливості явки на допит у визначений день та час, суд має право накласти на свідка грошове стягнення, яке наразі складає від 960,5 грн. до 3842 грн.  Розмір грошового стягнення визначає у зазначених межах суд на власний розсуд.

При цьому слід мати на увазі, що ухвала суду про накладення на свідка грошового стягнення в апеляційному порядку не може бути оскаржена. У разі несплати добровільно свідком накладеного стягнення, таке рішення суду направляється для примусового виконання до відповідного органу Державної виконавчої служби за місцем проживання свідка.

Проте, якщо свідок не з’явився до суду з поважних причин, про які він не міг завчасно повідомити суд, він має право подати до суду клопотання про скасування ухвали про накладення на нього грошового стягнення. Таке клопотання подається саме до того суду, яким накладено таке стягнення. Законом не визначено конкретних вимог до змісту клопотання, а тому свідок може самостійно його скласти (навіть написавши від руки), в якому треба вказати назву суду, до якого воно подається, зазначити відомості про себе, вказати коли  Вас було викликано до суду, коли Ви отримали повітку, а також докладно описати причини неявки на допит у визначний день. До клопотання обов’язково слід додати документи (або їх засвідчені копії), які підтверджують ті обставини, якими свідок обґрунтовує неявку до суду. Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно.  

При цьому, скасування ухвали суду про накладення грошового стягнення, не звільняє свідка від явки до суду на повторний виклик. 

Наступна тема цієї рубрики буде називатись «Вас викликали до суду у цивільній справі». В цій темі Ви отримаєте організаційні поради і рекомендації щодо поведінки в суді, дізнаєтесь про свої процесуальні права і обов’язки як учасника цивільної справи – позивача, відповідача, третьої особи.

                                                                                                                   Прес-служба суду