flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Рубрика «Усе, що варто знати про поведінку в суді»

19 грудня 2019, 15:05

У четвертій частині теми цієї рубрики, Ви дізнаєтесь, що визначається зловживанням процесуальними правами, та які  заходи впливу застосовуються до порушників.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ викладено у новій редакції  Цивільний процесуальний кодекс України, яким впроваджено механізм запобігання судом зловживанню  процесуальними правами учасниками судового процесу.

Зловживання учасниками справи процесуальними правами

Якість судового процесу залежить не лише від роботи судової сис­теми, але й від поведінки учасників процесу та їх представників, які повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Стаття 143 ЦПК визначає заходи процесуального примусу як процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Штраф як захід процесуального примусу учасника процесу не є новелою процесуального законодавства. Проте саме в нових процесуальних кодексах цей інститут отримав подальший розвиток та вдосконалення.

Розмір штрафу

Для цивільного процесу:

– у випадку,  якщо порушення відбулися в перший раз, штраф накладається у розмірі до від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.12.2019р. – прожитковий мінімум складає 2102 грн);

- у разі повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, враховуючи конкретні обставини справи, суд може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Інші процесуальні заходи запобігання зловживання процесуальними правами:

- повернення позовної заяви, скарги, клопотання, залишення їх без розгляду - у разі подання «позову-двійника» (позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав); при цьому судовий збір за подання «позову-двійника» не повертається (частина 8 статті 185 ЦПК України);

- покладення на сторону судових витрат повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору - у разі зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (частина  9 статті  141 ЦПК України);

- забезпечення судових витрат - враховуючи конкретні обставини справи, суд за клопотанням відповідача має право зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку з розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу), якщо позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов (частина 4 статті 135 ЦПК України).

- окрема  ухвала суду (статті 262 ЦПК України)  -  суд може постановити  окрему ухвалу у  випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором та надсилати її  органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Наступна тема цієї рубрики буде називатись «Неповага до суду: вимоги закону». В цій темі Ви дізнаєтесь, що таке неповага до суду та яка процедура притягнення винних осіб до відповідальності.

Прес-служба суду