Слідчий суддя відмовила у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

06 лютого 2020 року слідчим суддею Линник О.С. розглянуто клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 год. до 06 год. строком на 60 діб стосовно мешканки Полтавської області, яка  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 (шахрайство вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групи осіб) Кримінального кодексу України. Санкція указаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно з клопотанням слідчого у квітні 2019 року підозрювана вчинила шахрайські дії шляхом обману, які полягали у заволодінні грошовими коштами, які належать 71-річному Тростянчанину.  За версією сторони обвинувачення жінка отримала близько 400 000 грн. за майно, власником якого є інша особа.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчим не було надано належного обґрунтування, яким чином завдяки застосуванню домашнього арешту в певний період доби, можуть виникнути ризики переховування підозрюваної від органів досудового рослідування, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Ризик перешкоджання правосуддю шляхом впливу на потерпілого та свідків стороною обвинувачення  не доведений.

Слідча суддя встановила, що підозрювана виховує одна неповнолітнього сина, на цей час проходить амбулаторне лікування, має престарілого батька, характеризується позитивно, будь-яких даних, які б характеризували її негативно, суду не надано, раніше не судима, дотримувалася вимог слідчого щодо її явки  на допит.

За результатами повного та всебічного судового розгляду, слідчий суддя прийшла до висновку, що для запобігання ризику знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню, буде достатнім застосування до неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, з покладенням відповідних обов’язків, визначених у статті 194 Кримінального процесуального кодексу України,  строком до 29 березня 2020року.

Звертаємо  увагу, що відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Прес-служба суду