Суд відмовив у поновленні на роботі працівникам бібліотеки

У вересні 2018 року колишні працівники  Комунального закладу Тростянецької міської ради «Тростянецька публічна бібліотека»  звернулись до суду із позовом про поновлення на роботі, стягнення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат.

Вирішуючи вимогу позивачів про поновлення на роботі, суд погодився із думкою позивачів та визнав, що під час зміни назви КЗ «Тростянецька центральна районна бібліотека» на КЗ Тростянецької міської ради «Тростянецька публічна бібліотека» були проведені заходи, спрямовані на реорганізацію бібліотеки. Разом із тим, суд урахував, що рішення Тростянецької міської ради, яким було змінено назву бібліотеки, затверджено новий штатний розпис та затверджена структура бібліотеки, позивачі не оскаржували. Отже, указані рішення міської ради є чинними і посилання позивачів на незаконність ліквідації Тростянецької районної дитячої бібліотеки-філії та реорганізації бібліотеки у цілому без погодження із Міністерством культури України суд до уваги не прийняв.

Також суд указав, що у випадку реорганізації бібліотеки передбачений інший порядок звільнення працівників, ніж той, що відбувся у закладі. Зокрема, власник або уповноважений ним орган мав дотримуватися вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Крім того, суд установив відсутність доказів про те, що письмові подання роботодавця про звільнення працівників розглядалися за участі працівників - членів профспілки. До того ж, обґрунтоване рішення профспілковим комітетом по цим поданням по кожному із працівників, членів профспілки, не приймалося.

Судом було визнано наявність порушення порядку розгляду письмового подання роботодавця про розірвання трудового договору із працівником.

Незважаючи на ці обставини, у задоволенні позову було відмовлено. При цьому, суд виходив з того, що відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Перебіг строку звернення до суду у позивачів починався з 05.03.2018, тобто коли позивачі були звільнені та отримали свої трудові книжки і саме з цього часу мали право протягом місяця звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Проте позов до суду був поданий через півроку після звільнення правцівників бібліотеки.

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку, встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України, позивачами не було надано. Посилання позивачів на те, що їхні звернення щодо порушення їх трудових прав знаходилося на розгляді правоохоронних органів суд визнав безпідставними та указав, що  звертаючись до органу прокуратури та інших органів влади, позивачі не були обмежені правом звернутися одночасно і до суду за захистом своїх порушених прав.

Наразі рішення не набрало чинності, на нього може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів дня складення повного тексту рішення.

З  текстом рішення можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснивши пошук за номером справи 588/1672/18.

Прес-служба суду