Визначення місця проживання дитини

Статтею 160 Сімейного кодексу України, у випадку проживання батьків дитини окремо, встановлено право на визначення з ким проживатиме далі дитина. Це впливає на процеси стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.

Визначення місця проживання дитини Сімейним кодексом України передбачено право батьків, як в шлюбі, так і після його розірвання, визначати з ким із них проживатиме дитина. Важливо зазначити, що дитині також надається право обирати з ким з батьків вона бажає проживати. Це право надається по досягненні нею чотирнадцяти років. Проте, якщо до досягнення дитиною десяти років її думку не враховують, то при досягненні нею даного віку, батьки за спільною згодою визначають її місце проживання з обов’язковим урахуванням думки дитини. Саме в даному віці, на думку законодавця, дитина вже усвідомлює свою прив’язаність до одного з батьків, та може самостійно визначитися зі своїми бажаннями.

В більшості випадків, щодо місця проживання дитини батьки домовляються в усному порядку. На підтвердження домовленостей, їх можна закріпити в нотаріально завіреному договорі «утримання та виховання дитини», в якому батьки визначають місце проживання дитини, порядок її утримання (аліментні зобов’язання) та участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (графік зустрічей з дитиною).

Як зазначено в ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При цьомуне має необхідності звертатися до органів опіки піклування перед тим як звертатися до суду.

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позови, про визначення місця проживання дитини пред’являються за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача. Проте, якщо разом з вимогами про встановлення місця проживання дитини, в одному позові заявити, ще й позовні вимоги про стягнення аліментів, то в даному випадку будуть застосовані правила підсудності за вибором Позивача, що означатиме можливість подання позову як за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача, так і Позивача.

Як вже було зазначено, зустрічні позови позовні заяви подаються у той же суд, до того ж судді, що й первісні позовні заяви, та об’єднуються в одне провадження разом з первісними позовними вимогами.

За подання позовної заяви сплачується судовий збір.Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до зазначеного закону, а саме підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4, необхідно сплачувати суму судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою.

Важливо зазначити що до участі у розгляді даної категорії справ, у якості третьої особи долучаються органи опіки та піклування того району, де на час розгляду справи зареєстрована або ж фактично проживає дитина (докази на підтвердження фактичного місця проживання за вказаною адресою необхідно надати суду). Участь органів опіки та піклування у даній справі обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, та дачі свого висновку щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з одним з батьків. Висновок органів опіки долучається до матеріалів справи.

Також, участь органів опіки та піклування в даній категорії справ обумовлена тим, що на практиці трапляються випадки, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, а тому, аби не травмувати психіку дитини, та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх, або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати даної бесіди.

При визначенні місця проживання дитини враховуються всі обставини, що мають істотне значення від шкідливих звичок обох батьків до умов проживання дитини в майбутньому та матеріального становища батьків. Сімейним кодексом України визначено, що при вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Томув суді необхідно доводити наступні обставини:

відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків. Доказами на підтвердження даних обставин в першу чергу можуть виступати покази свідків, але сам по собі даний вид доказів може не мати стовідсоткового ефекту для доведення даної обставини. В підтвердження відповідального ставлення до своїх батьківських обов’язків Ви можете надатихарактеристики з місця проживання, характеристики з місця навчання дитини, з лікарні, де буде зазначено що той з батьків, хто бажає, щоб дитина проживала з ним, піклується про дитину, відвідує з дитиною місце навчання, батьківські збори, приймає участь в житті школи, а також піклується про стан здоров’я дитини, а також документи, які можуть підтверджувати відсутність заборгованості по виплаті аліментів;

стан здоров’я як батьків, так і дитини. З метою підтвердження того чи іншого стану здоров’я як дитини так і батьків, суду можуть надаватися медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби та рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном;

матеріальне становище батьків.Вам необхідно усіма можливими способами підтвердити суду можливість належним чином матеріально забезпечувати дитину. Доказами на підтвердження матеріального становища можуть виступити довідки про доходи, довідки про надання утримання від родичів і т.д. і т.п.;

можливість забезпечення належних житлових умов. Обов’язковою умовою проведення судової процедури визначення місця проживання дитини, як вже було зазначено раніше, є проведення органами опіки та піклування обстеження умов майбутнього проживання дитини. Органи опіки та піклування проводять дане обстеження за місцем проживання як матері, так і батька, та по завершенню обстеження складають акти. Дані акти долучаються до матеріалів справи, а органи опіки та піклування керуючись даними актами, та особистим спілкуванням з дитиною дає висновок про доцільність проживання з одним із батьків;

сімейний стан батьків. Дана обставина відіграє важливу але не вирішальну роль;

інші обставини. До інших обставин можна віднести будь-які обставини, зокрема ті ж шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.

Крім того, необхідно приділити особливу увагу особистій прихильності дитини до батьків, адже на практиці траплялось, що дана прихильність мала вирішальне значення для суду.

Також важливо звернути увагу на те, що Сімейним кодексом України передбачено, що суд не може передати дитину тому з батьків, хто зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, або своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Після подачі позовної заяви, пакети документів формуються у справу, яка автоматизованою системою документообігу суду відповідно до проведеного автоматичного розподілу справпередається визначеному судді, який відкриває провадження. Вам повинна надійти судова повістка про призначення справи до розгляду. Крім того Ви маєте право подати заяву про направлення Вам викликів до суду у вигляді смс повідомлень.

Після оголошення рішення у справі про визначення місця проживання дитини, Ви можете отримати його копію, але виконання рішення може відбутися лише через 30 днів, а саме з моменту набрання рішенням законної сили.